Поради батькам

Інформація  для  батьків

У спілкуванні зі своїми дітьми:

 Радійте вашому синові, доньці.

• Розмовляйте з дитиною турботливим, 

підбадьорюючим  тоном.Коли дитина з вами розмовляє,  

   слухайте уважно, не перериваючи. 

Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

• У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів,

 їх ознак, дій з ними.

• Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими.                                       Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.

• Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення,

 про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила

     господарству.

• Проявляйте інтерес до того, що їй цікаво робити

 (малювати, співати тощо).

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

• Спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про

 виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли,

 не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати,

 інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те,

 що вас мало цікавить те, про що вона каже.

• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь,

 якщо вона втомилась, засмучена.

• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона

 перестане звертати на них увагу.

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з

 приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи

 деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Пам'ятайте:

. Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.

• Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.

• Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться 

бути справедливою.

• Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.

• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості -

 вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. 

Якщо у Вас НЕСЛУХНЯНА ДИТИНА

1. Спробуйте зрозуміти, що лежить в основі пручань дитини.

2. Коли наполягатимете на своєму, намагайтеся не позбавляти дитину своєї любові, не принижуйте її гідності ( « Я б із задоволенням тобі дозволила, але, на жаль, не можу...»)

3. Якщо дитина не виконує Ваших вимог — скоротіть їхню кількість спочатку до 3-4 основних, інакше на все може просто не вистачити уваги.

4. Для того, щоб дитина навчилася виконувати Ваші вимоги, краще використовувати заохочення, ніж покарання. Негативне підкріплення може сформувати лише відразу до відповідної діяльності, позбавити бажання виконувати вказівки дорослих.

Якщо у Вас НЕРВОВА ДИТИНА

1. Проаналізуйте, коли виникли перші ознаки нервовості, і пригадайте, що цьому передувало.

2. Допоможіть дитині усвідомити, що її непокоїть, і змінити своє ставлення до цієї проблеми.

3. Відвести більше часу в режимі дня на ті заняття, у яких дитина почувається спокійно і впевнено. Це дасть їй змогу відновити віру у свої сили.

4. Не перевантажуйте дитину такими заняттями, які викликають сильні емоції – позитивні чи негативні: змаганнями, випробуваннями, емоційно насиченими видовищами. Тимчасове дотримання такої « емоційної дієти» дасть змогу знервованій дитині відновити душевну рівновагу, нормалізувати сон, набратися сил.

      Якщо у Вас ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА

  

1. Не варто сподіватись, що бурхлива фізична активність вивільнить енергію дитини. Навпаки, коли він перевтомлений, то стає перезбудженим і ще менш керованим. Тому краще уникати ситуацій, що пере збуджують дитину, а її енергію варто спрямовувати в необхідне русло.

2. Намагайтеся зайняти дитину тим, що її цікавить. Поки вона захоплена улюбленими справами, ризик, що в неї виникнуть небажані імпульси, - мінімальний.

3. Спробуйте запобігти порушенню Ваших вимог, бо дотриматися їх вона ще не здатна, а чим більше буде досвід «неслухняності», тим глибша стане переконаність дитини втому, що вона погана.

4. Для того, щоб зупинити енергійну дитину, доцільно переключити її увагу на щось емоційно значуще для неї: «Ой дивись!», « Я згадала!»

Якщо у Вас АГРЕСИВНА ДИТИНА

1. Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватись на Вас. Навпаки, поставтеся до її обурення з розумінням й повагою: допоможіть їй усвідомити й сформулювати свої претензії до Вас.

2. Тільки тоді, коли емоції вщухнуть, розкажіть дитині про те, як Ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму висловлювання претензій.

3. Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі придушуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.

4. Учіть дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту.

Якщо Ваша ДИТИНА СХИЛЬНА ГОВОРИТИ НЕПРАВДУ

1. Не провокуйте брехливість дитини в тих ситуаціях, де, як Ви знаєте, їй важко зізнатись. Коли Ви заганяєте її в пастку запитанням: «Ти знову брав плеєр?!», то дитина не може втриматись від брехні: «Ні! Не брав!». А далі вже можна лише наполягати на своєму.

2. Замість того, щоб «відчувати брехню», необхідно «поправлятися в умінні правдиво зізнаватися». Виберіть ситуацію, де дитина відчує провину, створіть сприятливу атмосферу, допоможіть їй знайти слова для визнання провини: « Я сама не знаю, як це сталося. Мені дуже шкода. Я не хотіла тебе засмутити...»

3. Забезпечте приємне емоційне підкріплення перемоги дитини над собою. Якщо вона відчує, що визнавати свої помилки не страшно, а навіть приємно, вона легше піде на це наступного разу.

4. Не сподівайтесь, що після визнання своїх помилок дитина їх не повторюватиме. Неслухняність - це вже інша проблема виховання.

Якщо Ваша ДИТИНА НЕВПЕВНЕНА В СОБІ

1. Будьте послідовні у своїх діях.

2. Частіше використовуйте тілесний контакт.

3. Не пред'являйте до дитини завищених вимог.

4. Використовуйте покарання лише в окремих випадках.

5. Довіряйте дитині, будьте з нею чесними і приймайте її такою, якою вона є.

6. Враховуйте можливості дітей, не жадайте від них того, чого вони не можуть виконати. Якщо дитині важко дається який-небудь предмет, краще зайвий раз допоможіть їй ї надайте підтримку, а при досягненні навіть найменших успіхів не забудьте похвалити.

Рекомендації по запобіганню насилля щодо дитини

Щоб такого не було (рекомендації учнів своїм одноліткам):

· Твої права в сім’ї в нашій державі захищають Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України;
· Будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав (права дитини є такими ж як і права дорослих, які є закріпленими в ІІ розділі Конституції України);
· Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;
· Не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, вчителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;
· З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батьками

НАСИЛЛЯ НА ВУЛИЦІ

Насиллям на вулиці щодо дітей є:
-Фізичне насилля: Грабіж, Розбій, Побиття, Проституція, Примусова праця (збирання і здача металобрухту, макулатури, порожні пляшки, миття машин, праця вантажниками).
-Моральне насилля: образи, приниження честі та гідності.
-Злочини проти власності: грабіж, вимагання.
-Сексуальне насилля: проституція, зґвалтування, розбещення.

Шляхи подолання (Як себе поводити)

· Не ходити самому по вулицях в вечірній та нічний час;
· Не спілкуватися із незнайомими особами;
· Не виставляти на показ коштовні речі (прикраси, мобільні телефони, гроші);
· Не вживати алкогольні, наркотичні засоби (це призводить до втрати самоконтролю);
· Не провокувати своєю поведінкою інших (викликаючі одяг та поведінка);
· У випадку працевлаштування, вимагай від працедавців дотримання норм трудового законодавства щодо неповнолітніх (укладення трудового договору у письмовій формі із зазначенням умов праці);
· Якщо на твоїх очах відбувається правопорушення, дуже важливо не бути втягнутим у нього щоб не стати жертвою або співучасником;
· Якщо ти став свідком правопорушення, варто обов’язково звернутись до правоохоронних органів і надати їм інформацію про це. Таким чином ти убережеш себе й інших людей від того, щоб не стати жертвою.

 Рекомендації для батьків:

· Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без нагляду;
· Підтримуйте сімейний розклад дитини;
· Слідкуйте за дитиною: Будьте послідовним, усно визначайте свої очікування та межі дозволеного. Давайте настанови, а не покарання. Приділяйте дитині свій час і увагу. Беріть участь в житті дитини: ігри, шкільні заходи. Залучайте дітей до своїх заходів;

Заохочення і підтримка:

 Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво. Будьте позитивними. Навчайте їх необхідних навичок. Якщо дитина вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи «Мені важко коли хтось заважає». Довіряйте дітям. Визнавайте право її на особисте життя. Поважайте почуття інших батьків. Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.